ЗАПІЗНАВА́ТИСЯ, НАЮ́СЯ, Є́ШСЯ,
Запізнава́тися, наю́ся, є́шся, сов. в. запізна́тися, на́юся, єшся, гл. = Зазнаватися, зазнатися.
1) 3 козацьтвом нашим добре запізнавсь. К. ПС. 120.
2) Хоть з котрою ся запізнаю, взаємности не дознаю. Гол. І. 215.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 79.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗАПІЗНИ́ТИСЯ, НЮ́СЯ, НИШСЯ, →← ЗАПІЗНАВА́ТИ, НАЮ́, Є́Ш,